Зазвичай вживають до представників ряду Falconiformes. До цього ряду відноситься близько 270 видів. Це птахи середнього і великого розміру. Для хижих птахів характерний міцний гачкоподібно загнутий на кінці дзьоб, основа якого одіта в голу яскраво забарвлену шкіру. В цю шкіру відкриваються зовнішні отвори ніздрів. Ноги у хижих птахів помірної довжини, із загнутими і зазвичай гострими кігтями. Кігті і дзьоб служать для вбивства, а останній ще й для розчленування здобичі. Пальці відносно довгі, на підошві мають подушечки, які служать для утримування здобичі. Оперення жорстке і щільно прилягає до тіла. Забарвлення звичайно неяскраве, переважно сірого, бурого, рудого або чорного кольору, часто з домішками білого. У деяких видів, які харчуються падлом, голова і частина шиї голі, неоперені. У більшості видів самці і самки забарвлені подібно, але молоді птахи в перший рік, іноді й пізніше, відрізняються від дорослих забарвленням. Зазвичай самці менші від самок. Хижі птахи розповсюджені п ... Читати далі »

Здавалося б, серпентофобія – страх перед зміями, – закладена у нас на рівні інстинктів, але то є не так. Люди бояться цих безногих й тихих істот, що здатні завдати нам смертоносного укусу, і це породжує сліпу і нестримну паніку. Через необачність, а то й звичайнісіньку безпечність іноді трапляються укуси отруйних змій. “Станіславівський натураліст” склав перелік отруйних змій в Україні. З отруйних змій в Україні розповсюджені лише гадюки. Загалом їх налічується 5 видів: Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758), Гадюка степова (Vipera ursinii (Bonaparte 1835), Гадюка Нікольського (Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant and Rudayeva, 1986), Гадюка Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861) та Гадюка носата (Vipera ammodytes (Linnaeus 1758), які дуже нерівномірно розповсюджені по країні. Найбільша їх кількість у південних та східних областях – 5 видів, а найменше – в Західній та Північній Україні – 1 вид. Повсюдно в Україні трапляється лише Гадюка звичайна. Вона заселяє усі принагідні те ... Читати далі »

З давніх-давен люди ставилися до цих членистоногих з острахом і тому недивно, що існує багато легенд, повір’їв та просто відвертих нісенітниць, пов’язаних з павуками. Так. у деяких місцевостях вважаться, що укус каракурта – це кара людині долею за скоєні гріхи. Тому думають, що хвороба від укусу каракуртом особлива і лікувати людину потрібно обов’язково з молитвами. Інше повір’я стверджує, що душі всіх скривджених людей після смерті переселяються в павука – каракурта для того, щоб помститися людям за завдані страждання. Для декого може стати несподіванкою той факт, що в Україні мешкає таке небезпечне членистоногі як каракурт. І напевно далеко не всім відомо, що після «контакту» з каракуртом жертва, у кращому випадку, страждатиме від гострого болю, розладу серцево-судинної системи, задухи та судом, а в гіршому – може і померти.Майже всі павуки, за виключенням декількох видів, отруйні. Вони мають залози, секрет яких при введенні в тіло жертви призводить до її загибелі. У більшості пав ... Читати далі »

Чорно́бильська катастро́фа — екологічна катастрофа Була спричинена руйнуванням 26 квітня 1986 року четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення. Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення[Джерело?] для СРСР. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдин ... Читати далі »